Закрити
Браїлів – одне з найдавніших історичних місць Поділля
10 Квітня 2013, 13:22 , Переглядів: 4085
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Браїлів – одне з найдавніших історичних місць Поділля Фото: http://photohunt.org.ua Браїлів на карті Боплана, 1650 р

Панський палац із башточкою та мальовничим парком, величезний костел, монастир тринітаріїв – усе це ще можна побачити в невеликому подільському селищі.

Під чоботом Потоцьких

Укріплене поселення на мисі при впадінні річки Браги в річку Рів уперше згадується в документах XV століття. Воно називалося Брагірів – від місцини, де зливалися ці дві річки. Згодом назва трансформувалася в сучасне – Браїлів. 1440 року тут був збудований замок, від якого сьогодні залишилися тільки підземні ходи.

За часів Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. 1652 року це містечко, яке тоді належало Яну Одржівольскому, захопив кам’янецький староста Петро Потоцький. Через два десятиліття Браїлів завоювали турки, розмістивши тут гарнізон Галіль-паші.

Після того, як Поділля відійшло до Польщі, у Браїлові господарював знатний рід Потоцьких, відомий примусовим насадженням католицизму на східному Поділлі. 1744 року Францішек Салезій Потоцький заклав тут костел із монастирем тринітаріїв. Будівництво завершив близько 1780 року його син Станіслав Щенсний Потоцький. Новий костел у стилі бароко був освячений 1783-го на честь Святої Трійці.

Сумна доля старих розписів

Костел є тринефною базилікою. Декор його фасадів – відносно скромний. В оформленні головного фасаду застосовано великий іонічний ордер, бічні фасади розчленовані пілястрами тосканського ордеру. На вході в костел височіє двох’ярусна барочна дзвіниця, яка більше нагадує палацову башту. У другому ярусі дзвіниці був зображений герб Потоцьких “Пилява” – семикутний хрест під короною. Нові православні господарі монастиря згодом переробили його на восьмикутний старообрядницький православний хрест.

Інтер’єр храму прикрашають високий бароковий вівтар, пілястри коринфського ордера, вишукані фронтони у вівтарній частині, багата ліпнина. Але більше костел славився темперними розписами, що покриває склепіння й стіни. Їх зробив наприкінці XVIII ст. художник-чернець Йосип Прахтль. Навіть останній польський король Станіслав Август Понятовський 1787 року спеціально відвідав Браїлів, щоб оглянути розписи. А ось нові господарі, яким на початку 90-х років минулого століття передали колишній монастир (УПЦ МП), замалювали залишки розписів Прахтля сучасними, зробленими за православними канонами.

Монастирські келії примикають безпосередньо до пресвітерію костелу. Цегляні, двоповерхові, у плані вони мають вигляд букви «Н», один із кінців якої замикається торцем костелу. Келії мають внутрішнє квадратне подвір’я.

У стилі московського бароко?

Після польського повстання 1831 року російська влада перетворила колишній монастир тринітаріїв на православний монастир, поселивши тут черниць із Вінниці. Були перебудовані й монастирські споруди. Для підкреслення приналежності обителі до московського православ’я дзвіницю прикрасили відповідним куполом, а на двосхилим дахом костелу звели фальшивий восьмерик із шатровим куполом. В огорожі монастиря влаштували однопрогонові цегляні ворота в стилі московського бароко із службовими приміщеннями з боків.

Монастир славиться чудотворною іконою Браїлівської Божої Матері, 1887 року її знайшов у Почаївській Лаврі професор Хойнацький. Він довів, що саме вона є копією Браїлівського образу Богоматері, що був утрачений після захоплення монастиря турками 1672-го.

Після приходу більшовиків монастир діяв іще якийсь час. У 1930-х під час Голодомору комуністи знайшли там частину прихованого врожаю, й обитель закрили. Богослужіння в ній ненадовго відновили румуни в часи Другої світової війни. 1965 року в монастирських приміщеннях відкрили професійно-технічне училище. 1989 році колишній тринітарійський монастир віддали УПЦ МП.

«Уперті» римо-католики

Замість відібраного московською владою монастиря тринітаріїв римо-католики 1879 року звели в Браїлові костел, також освячений на честь Пресвятої Трійці. Його спорудили на місці, де колись стояв Браїлівський замок. Цей надзвичайно великий навіть за сучасними мірками храм і сьогодні є найвищою спорудою Браїлова.

Архітектура його – досить незвичайна, як для костелу. Фасади храму пофарбовано рожевим і білим кольорами, декорування – під ампір. Із боків розташовані великі вікна у візантійському стилі. Костел має майже плаский дах. Його непомірно висока вежа-дзвіниця замість пірамідального має круглий купол. Сама ж вежа робить костел більше схожим на ратушу, аніж на храм.

У костелі якийсь час зберігалася привезена з Мадрида чудотворна скульптура Ісуса Назарея в багряній туніці зі зв’язаними на грудях руками. Вона нагадувала віруючим про християнських невільників, яких тринітарії звільняли з полону. Ікона була передана в костел після конфіскації монастиря тринітаріїв і зникла під час революції.

У радянські часи в костьолі був цех горілчаних виробів. У 90-х роках минулого століття святиню повернули римо-католикам.

Дивна меценатка

На початку XIX століття власником Браїлова був Фелеціан Юковський. 1868 року він продав садибу відомому залізничному підприємцю Карлу фон. Наприкінці 60-х років XIX століття той збудував двоповерховий палац у стилі класицизму.

Його дружина Надія фон Мекк увійшла в історію завдяки своїй загадковій дружбі з російським композитором Петром Чайковським. За рекомендацією директора Московської філармонії Миколи Рубінштейна 1876-го сім’я фон Мекків замовила Чайковському написання музичного твору. Так власниця маєтку заприятелювала зі знаменитим композитором, і ці незвичні стосунки тривали 13 років. Вони ніколи не зустрічалися одне з одним, а спілкувалися тільки за допомогою листування. Надія фон Мекк призначила музиканту щорічну субсидію розміром 6 тис. рублів, яка дала йому змогу провадити незалежний спосіб життя.

Петро Ілліч тричі приїжджав у Браїлів (в 1878 – 1880 роках) і зупинявся в маєтку фон Мекк, коли господиня була там навмисно відсутня. У резиденції фон Мекків він написав “Орлеанську діву” і багато інших творів. Неподалік Браїлова над річкою Рів здіймається скеля Чайковського – його улюблене місце. Ось як Чайковський писав про Браїлів: “Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті променистим спогадом про найпоетичніші дні мого життя”.

Палац уже не той…

1881 року Надія фон Мекк запросила на роль домашнього композитора юного студента Паризької консерваторії Клода Дебюссі (1862 – 1913). Атмосфера Браїлова, насичена творчістю Чайковського, не могла не вплинути на формування Дебюссі, який згодом став знаменитим французьким композитором. У Браїлівському маєтку він не тільки займався музикою, а й супроводжував Надію фон Мекк під час подорожей Європою.

Палац сильно постраждав під час Другої світової війни. Згодом його відновили, але без урахування архітектурних особливостей. Палац має дуже стримані фасади. Єдине, що нагадує про нього, як про колишню панську резиденцію, – це декоративна вежа на розі будинку. Сьогодні в колишній садибі розташовується ліцей, а на базі маєтку влаштований державний музей Петра Чайковського та Надії фон Мекк.

Палац оточує мальовничий парк площею 7 гектарів. Парк був закладений за проектом самої Надії фон Мекк, яка особисто займалася маєтком. У парку створили каскад із трьох штучний озер, через які було перекинуто містки.

Свято-Троїцький жіночий монастир

Палац Надії фон Мекк

Парк біля палацу Надії фон Мекк

Ворота парку

Старе єврейське кладовище 18-19 ст.

Троїцький костел

Джерело: http://meest-online.com
Автор: Віталій Степ, Фото з сайту http://photohunt.org.ua
Видалити Відміна
Забанити Відміна