Закрити
Чернігів. Борисоглібський монастир і собор
25 Червня 2012, 08:29 , Переглядів: 4172
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Чернігів. Борисоглібський монастир і собор Фото: http://iloveukraine.com.ua Автор: Анатолій Джигир. Чернігів. Борисоглібський собор ХІІ ст.

Монастир було засновано на території Дитинця ще за часів Київської Русі. У 1239 році під час нашестя монголо-татар він був зруйнований і пограбований. Відбудували його лише у XVI столітті. За часів панування шляхетської Польщі Борисоглібський монастир захопили і перебудували домініканці.

Після народно-визвольної війни 1648 - 1654 рр. монастир стає православним, а в 1657 році його відновили як кафедральний. У 1679 році, з Новгорода-Сіверська сюди була перевезена друкарня. З будівель до нашого часу збереглися Борисоглібський собор, будинок колегіуму та архієпископа будинок.

З північного боку Спаса у 1120 - 1123 рр. за часів князівства Давида-Гліба Святославича на залишках фундаменту кам'яної споруди 11 століття давньоруські зодчі спорудили Борисоглібський собор. За початковим задумом він мав стати усипальницею для чернігівських князів, а тому в північній і південній стінах булозалишено по три ніші-аркасолі.

Під час монголо-татарської навали Борисоглібський собор було пошкоджено і пограбовано. Значних втрат завдала і пожежа 1611 року. Під час спорудження соборної дзвіниці і колегіуму (1700 -1702 рр.) на території монастиря були проведені значні роботи. Коли готували фундамент, знайшли два срібні ідоли, очевидно заховані язичниками.

Згодом полковий суддя чернігівського полку Карп Мокрієвич для Борисоглібського собору виготовив царські ворота іконостасу тонкої чеканної роботи, які дійшли до нашого часу. 20 грудня 1770 року спеціально для собору відлили 600-пудовий дзвін, який прослужив двадцять років. 1857 року під час проведення ремонтних робіт замість апсид XVII сторіччя обладнали нові. У роки Великої Вітчизняної війни визначна пам'ятка архітектури дуже постраждала: згоріли дах, дерев'яні конструкції і було понівечено склепіння.

Борисоглібський собор ХІІ ст. (фото: http://www.gorod.cn.ua)

Після визволення Чернігова за проектом архітектора М.В.Холостенка собор відреставрували у формах давньоруської архітектури. За типом Борисоглібський собор – хрестово-купольний, одноверхий, шестистовпний, триапсидний храм. Фасади прикрашено півколонами. У північних і південних стінах – згадані ніші-аркасоліїдля князівських поховань. Інтер'єр прикрашає фресковий розпис, підлога з інкрустованих мозаїкою шиферних плит та майолікових різнокольорових плиток. У XIX сторіччі перед колегіумом, Спаським і Борисоглібським собором був широкий майдан, який іменувався Соборною площею.

На братських могилах червоноармійців, полеглих у роки громадянської війни, споруджено пам'ятний знак.

Після 1932 року площу засадили деревами, і вона перестала існувати. У Борисоглібському соборі похований церковний, політичний та культурний діяч XVII століття Лазар Баранович (1620 - 1693). Професор і ректор з 1650р. Києво-Могилянського колегіуму. З 1657 року – Чернігівський архієпископ. Писав і видав збірку віршів, створив кантати і духовні пісні. Відомо, що на території Дитинця свого часу було підземне місто. Після того, як розібрали старі цегляні споруди, тут почали утворюватися провалля. Ще у 1889 році з ініціативи міського голови Аркадія Верзіловабули спроби спелео-археологічних досліджень. Під час розкопок на Соборній площі вдалося знайти старовинну підземну споруду. Це було велике цегляне приміщення, кругле у плані та з чотирьох укріплених цеглою галерей, котрі в різні боки відходили від головної камери. Одна з них ішла у напрямку до Спаського собору інші – в бік схилів пагорба. На підлозі спелеологи знайшли монети та кахлі періоду Петра І, що давало підстави на думку – підземні споруди було зведено наприкінці XVII – початку XVIII століть. Іще цікавий факт. У 1937 році під час святкового параду під землю провалився один з кіннотників. 

Видалити Відміна
Забанити Відміна