Закрити
Кіровоградщина - Степова Україна
29 Вересня 2008, 00:00 , Переглядів: 6323
FacebookTwitterВКонтактеLivejournal
Кіровоградщина - Степова Україна Степова Україна

Степова Україна також здатна вразити мандрівника справжніми водоспадами і пірамідами, глибокими печерами та загадковими водоймами...

Мало залишилося на землі місць недосліджених людиною. І ніби всі найбільші дива планети вже описано. Проте, інколи зовсім маленький куточок природи, та ще у центрі людського цивілізації, може здивувати людину своєю неповторністю та загадковістю. Степова України також здатна вразити мандрівника справжніми водоспадами і пірамідами, глибокими печерами та загадковими водоймами.

Жива природа, пам'ятки давнини, фольклорні скарби сьогодні все більше цікавлять прихильників зеленого туризму.

Ексампей. Cвященні шляхи. Таку назву мала в часи Великої Скіфії територія між сучасним Кіровоградом та річкою Синюхою.


Карта Скіфії


Глодоський скарб

Саме тут, у сакральному центрі Великої Скіфії, за свідченнями давньогрецького історика Геродота було головне святилище скіфів, від якого в усі кінці держави розходилися Священні Шляхи.

А в околицях сучасного села Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, біля витоку річки Ексапмею, стояв гігантський бронзовий казан – символ величі і непереможності Скіфії. 

Герб Новоукраїнського району Кіровоградської області 

Його Геродот причислив до найбільших див світу (2,5 м в діаметрі і вагою 2 тонни). Казан був виплавлений із наконечників стріл, котрі скіфи здали за наказом царя Арата у 5 ст. до н.е. з метою перепису населення, яке в цілому склало біля 2 млн. чоловік.

Біля селища Глодоси Новоукраїнського району у 60-ті роки ХХ століття місцевим хлопчиком був знайдений один із найбагатших золотих скарбів України – т.зв. Глодоський скарб.

У музеї історичних коштовностей України, розміщеному на території Києво-Печерської лаври, обов’язково слід зупинитися біля вітрини, за склом якої — найцінніші раритети знаменитого "Глодоського скарбу".

Скроневі підвіски й нагрудні прикраси, браслети і персні, деталі піхов кинджала й меча, прикраси вузди — і все це золоте й срібне диво було створене майстрами-ювелірами мало не півтора тисячоліття тому! В експозиції виставлено найкоштовнішу частину скарбу, загалом же він, згідно з описом фахівців, налічує понад двісті предметів. Серед них майже сто золотих предметів вагою 2,583 кг та сімдесят срібних (1,026 кг).

Історія відкриття "Глодоського скарбу" датується дев’ятим червня 1961 р. Саме того дня Володя Чухрій, десятикласник із села Глодоси (Кіровоградщина), повертаючись із колгоспного поля, де він допомагав матері сапати буряки, раптом побачив над головою степового орла, який "пікірував", тримаючи в дзьобі впольованого ховрашка. Хлопець нагнувся за грудкою, щоб кинути нею у птаха — і несподівано … провалився в землю.

Грунт осипався, і перед очима Володі, наче в казці, відкрився скарб: ланцюжки, рештки зброї, стремена, фрагменти посуду, обривки тканини…

Позбиравши все, що ховала земля, Володя Чухрій поніс скарб додому, склав у решето й заховав у погребі під діжкою з квашениною. А в школі розповів про знахідку вчителеві. Той вислухав і порадив написати листа в Кіровоград, директору обласного історико-краєзнавчого музею. Володя так і зробив, але поки лист ішов до адресата, події у Глодосах почали розгортатися майже за законами детективу.

Чутка про скарб швидко поширилася, і зрозуміло, що чимало цікавих і собі кинулося на берег Сухого Ташлика — а раптом щось іще залишилося в землі?! Довідався про знахідку й дільничний міліціонер капітан Солодєєв. Прийшов до Чухріїв — і батько Володі, з’ясувавши, що скарб потрапив на "тимчасове зберігання" у льох, передав його служителеві порядку; мовляв, той знає, що в таких випадках слід робити.

А тим часом почав "працювати" Володин лист.

Директор музею О.Ноземцева, отримавши сенсаційну звістку, вирушила на місце події, в Глодоси. Проте скарб несподівано зник. Довелося їхати до першого секретаря Хмелівського райкому партії Чередника, який — своєю чергою — звернувся по допомогу до КДБ.

Володимир Миколайович Чухрій пам’ятає, що обласне управління цієї спецслужби тоді очолював полковник Калюжний, земляк, сам родом із Глодос. Приїхали до дільничого додому, але той розвів руками: звідки мені було знати, що то скарб, а не якісь бляшки? Залишив на подвір’ї, а діти, бавлячись, десь порозтягували.

Допомогла техніка. Коли солдат із металошукачем у руці сів перепочити під хатою, де жив капітан Солодєєв, пролунав "писк" — прилад подав сигнал. Відірвали дошку під дахом, і звідти витягли загорнутий у холошу старих ватяних штанів той самий "глодоський скарб". Настала розв’язка: знахідка Володі Чухрія перекочувала в Київ; археологи цілий місяць вивчали річковий берег; про скарб написали дослідження. Що ж до капітана Солодєєва, то було слідство і був суд — дільничий отримав п’ять років… (докладніше про це можна прочитати в статті проф. В.Панченка в газеті "День").

Нещодавно в галузі культури і краєзнавства започаткована премія "Глодоський скарб". Сьогодні маршрут по до с. Глодоси потребує розвитку, рекламування та вкладення коштів аби зацікавити туристів і дослідників унікальною знахідкою та історією Кіровоградщини.

Заслуговують уваги туристів і природні заказники загальнодержавного значення "Войнівський" та " Воронівські скелі" розміщені на річці Чорний Ташлик.


Географічний центр України, смт Добровеличівка

Біля смт Добровеличівка, в 110 км від обласного центру знаходиться географічний центр України. На цьому місці встановлено символічний знак та облаштоване місце для відпочинку.

В Чорному лісі біля міста Знам’янки є дивне Чорне озеро, прибережний рослинний світ якого вражає: поруч із орхідеями ростуть мохи – уродженці тундри. А на поверхні води плавають сфангові (трав’яні) острови, які можуть і перевернутися, коли на такий острів стане необачний турист. Озеро глибоке і, ніби взагалі не має дна. В ньому живуть лише рідкісні чорні карасі, запускали інші види риби – гинули. Озеро має і свої легенди. Про турецьку агу, яки втікаючи від козаків, загубив у озері золоту карету, та про хана Керім-Гірея, котрий після спустошливого походу на Україну 1768 року спішно відступав після невдалої спроби захопити фортецю Св.Єлизавети і нібито втопив у озері частину награбованих скарбів.

Урочище "Каскади" в околицях Злинки Маловисківського району – екзотичний куточок первісної природи, що порадує відвідувачів справжніми водоспадами, які шумно збігають між величезних гранітних брил.

Час утворення цього, майже "марсіанського" ландшафту біля 2 мільярдів років тому, коли на планеті тільки почали формуватися континенти, активно діяли вулкани і мов величезні коржі затвердівали потоки лави, а в теплих водах зароджувалися перші живі організми. За словами очевидців, що раніше відвідували ці місця, на стінах гранітних брил і печер, нині затоплених, можна було побачити загадкові знаки і письмена, які можливо були виконані скіфськими жерцями. Можливо, тут було одне із скіфських святилищ.

Наступний чудовий куточок Новоукраїнського району, тихий і затишний, заказник "Гусарське урочище". Історія його створення сягає у 19 століття. Тут до сих пір височать могутні дуби посаджені гусарами, а посеред лісу розкинулося чисте озеро, яке наповнює лікувальна джерельна вода.\

Мінеральна вода Гусарського урочища має унікальні лікувальні властивості. За своїм складом, стверджують фахівці, вона не поступається трускавецькій " Нафтусі".

Дендропарк "Веселі Боковеньки" унікальний об’єкт паркового мистецтва 19 ст., створений екологом Миколою Давидовим у голому степу.


Веселі Боковеньки

Парк відтворює в мініатюрі ландшафти різних географічних зон. Колекція парку налічує тисячі видів екзотичних дерев і чагарників, привезених із різних країн світу. Окраса парку – озера "Золота рибка", "Кит" і "Великий став" з островом.

"Онуфріївський парк". У 18 ст. у мальовничій балці біля річки Сухий Омельник Михайлом Камбурлеєм була заснована садиба, біля якої створили чудовий парк із штучними ставками, оранжереями і танцювальним майданчиком. До нього вели алеї, прикрашені скульптурами. Пізніше за ставками виник "Новий парк" із вольєрами для павичів, екзотичними деревами та луками, що імітували природний ландшафт. Не дивлячись на те, що нині збереглися лише "біла" їдальня, арка головного в’їзду та парадна огорожа, Онуфріївський парк – чудове місце для відпочинку.

Ще одна цікава зупинка в історії краю. Село Розумівка. Тут знаходиться Свято-Хрестовоздвиженська церква та усипальниця родини Раєвських, і, зокрема, героя Вітчизняної війни 1812 року Миколи Раєвського.

А в сусідньому селі Олександрівка, у місцевому краєзнавчому музеї можна побачити багато цікавого про Кіровоградщину. Зокрема, інформацію про так звану "Бовштинську впадину", - 50-кілометровий кратер вулкану від метеориту, що впав 65 млн. років тому і, можливо, саме він викликав зміни клімату, що виявились фатальними для динозаврів.

Серед мальовничих степів Кіровоградщини часто можна побачити кам’яні хрести на козацьких могилах.

Так, біля села Савівка Петрівського району Кіровоградської області стоїть один із таких хрестів. Напис на ньому засвідчує, що "тум почиває Раб Божий Савва Самодрига Капітан Військ Запоріжжя, представився 1783 року". У селі Аврамівка біля Кіровограду на великому пагорбі посеред села стоїть інший кам’яний хрест. Датований він 1794 роком. Старожили згадують, що ніби тут похований козак, якого було виселено із Чернігівщини за непокору царській владі. Також хрести, датовані кінцем 17 - поч. 18 ст. збереглися біля містечка Бобринець, сіл Іскрівка, Трояново, Плетений Ташлик.

Оздоровчий туризм набуває популярності серед мешканців Кіровоградської області.

А приватний бізнес розпочав вкладати кошти у розвиток інфраструктури туризму нашої області.

Подорожуючи туристичними стежками цього краю можна отримати незабутні враження, пізнати історію українського народу та полюбити Кіровоградщину усім серцем.

Видалити Відміна
Забанити Відміна