Закрити
Місто Святителя Миколая
05 Червня 2008, 00:00 , Переглядів: 8601
FacebookTwitterLivejournal
Місто Святителя Миколая Фото: www.tour-nik.ho.ua Місто Святителя Миколая

Територія сучасного міста Миколаєва розташована на берегах Бузького лиману, в місці, де зустрічається течія Південного Бугу з водами ріки Інгул

Територія сучасного міста Миколаєва розташована на берегах Бузького лиману, в місці, де зустрічається течія Південного Бугу з водами ріки Інгул. 

Унікальність географічного місцезнаходження міста, де опалена сонцем степ зустрічається із голубими валами Чорного моря, а терпкі запахи чебрецю й полину змішуються із солоним рибним вітром морських просторів, була відзначена людьми ще в стародавні часи. Найбільш рання археологічна пам'ятка, яка знайдена на території міста, датується добою неоліту (V – ІV тис. до н.е.).

Миколаївська земля пам'ятає скіфів, древніх греків, слов'янські племена, ногайські орди, вільних запорізьких козаків. 

Інтенсивне заселення Миколаївського півострова почалося в останній чверті ХVІІІ сторіччя, вже після визволення Північного Причорномор'я від турків та виходу Російської імперії до Чорного моря. Росії потрібен був свій флот.

За наказом князя Г.О.Потьомкіна у гирлі ріки Інгул у 1788 році була закладена нова верф. Довкола верфі почало рости містечко. Ім'я своє містечко отримало через рік, після штурму Очакова російськими військами під командуванням О.В.Суворова.

Очаків був здобутий у грудні 1788 року, у день Святого Миколая, заступника моряків. На його честь назвали нове місто. З іменем Святого Миколая, одного із самих шанованих святих в Україні та Росії, пов'язані й перша церква, збудована у місті у 1790 році, а також перший корабель. 

46-гарматний фрегат «Святий Миколай» був спущений на воду у серпні 1788 року, а у липні 1791 року біля мису Каліакрія він отримав своє перше бойове хрещення. 

З часу побудови першого корабля на суднобудівних заводах міста, а їх сьогодні три, було побудовано більше 2 тисяч кораблів та суден, серед яких фрегати, броненосці, міноносці, підводні човни та інше. Миколаїв – це одне з двох міст у світі, де будувалися важкі авіаносці.

Суднобудуванню та флоту повністю підпорядковувалося все життя міста. Майже сто років тут дислокувався штаб Чорноморського флоту. 

Під час Кримської війни (1853 – 1856 рр.) місто було головною тиловою базою Чорноморського флоту. 

Більшість підприємств, які створювалися в місті, належали до військово-промислового комплексу.

Тому Миколаїв багато років був закритим для відвідання іноземцями. Навіть перший учбовий заклад міста – Чорноморське штурманське училище, засноване у 1798 році - також було пов'язане із флотом. 

Така специфіка наклала відбиток на долю, характер та навіть зовнішній вигляд Миколаєва.

Створений наприкінці ХVІІІ ст. план забудови міста швидкими темпами був закріплений на місцевості вже в перше десятиліття його існування і цілком, без змін зберігся до наших днів, представляючи собою унікальний містобудівний пам'ятник епохи класицизму. Лише деякі міста можуть цим пишатися. 

Відкриття у 1862 році в місті комерційного порту стало поштовхом до перетворення Миколаєва у великій торгівельний порт. Цей факт знайшов своє відображення в гербі міста, що був затверджений у 1883 і відновлений у 1997 роках.

Так, у проекті “Записки про герб військово-портового міста Миколаєва” виконуючого посаду керуючого гербовим відділенням департаменту герольдії Сенату було зазначено: “Тому що місто Миколаїв є одним з найголовніших портів Південної Росії, то залишаючи митру і посох я думаю зобразити в гербі цього міста також і корабель”. 

Вже на кінець ХІХ ст. Миколаївський порт займав третє місце після Петербурга й Одеси за обсягом торгівлі із закордоном, а за експортом зерна, поставниками якого були степові губернії, - перше місце в країні. 

Сам же Миколаїв стає великим промисловим центром на півдні України.

Бурхливі події ХХ сторіччя не обминули Миколаїв. У жовтневі дні 1917 року його називали “червоним Пітером України”. У 1918 році місто вперше зазнало окупації іноземними військами. У 1920 році тут остаточно затвердилася Радянська влада. Під час Другої світової війни Миколаїв майже три роки був окупований німцями.

З Миколаєвом пов'язано багато великих імен, що знайшло своє відображення в пам'ятниках міста, назвах його вулиць, площ та скверів. Тут служили та працювали адмірали О.С.Грейг та М.П.Лазарєв, першовідкривач Антарктиди Ф.Ф.Беллінсгаузен та творець тактики броненосного флоту адмірал Г.І.Бутаков, герої оборони Севастополя часів Кримської війни адмірали П.С.Нахімов і В.О.Корнілов, складачі “Атласу Чорного моря” брати М.П. і Е.П.Манганарі та автор 4-томного видання “ Сказание о русской земле” генерал-майор О.Д.Нечволодов, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, перший директор першої на Півдні України Миколаївської обсерваторії К.Х.Кнорре та створювач першої у світі морської газотурбінної установки С.Д.Колосов. 

Саме в Миколаєві В.І.Даль, перебуваючи на військовій службі, приступив до складання “Толкового словаря живого великорусского языка”.

Миколаїв дав перший досвід політичної боротьби Л.Д. Троцькому (Бронштейну). 

У місті бували адмірал Ф.Ф.Ушаков, П.І.Сумароков, О.С.Пушкін, О.М.Горький, В.В.Маяковський, М.А.Римський-Корсаков, тут виступали М.С.Щепкін, уродженці Миколаївщини – корифеї українського театру М.К.Садовський, П.К.Саксаганський, М.Л.Кропивницький. 

Перша книга з історії українського народу рідною мовою - “Історія України-Русі” - також була написана в Миколаєві. Її автор – М.М.Аркас. Родом з Миколаєва Народний художник СРСР Божій М.М., видатний астроном, академік Ф.О.Бредіхін, дослідник Арктики Г.Л.Брусілов, відомий вчений в галузі залізничного транспорту, академік В.М.Образцов, талановитий флотоводець, океанограф, полярний дослідник та винахідник С.О.Макаров.

Місто, яке присвятило своє життя суднобудуванню, не може не бути романтиком.

Тому не дивно, що перший великий морській перехід був здійсненій миколаївцями ще в 1848 році.

Тоді адміральська яхта “Ореанда” вирушила з міста навколо Європи в Крондштат і, вигравши головний приз парусних гонок, тим же шляхом повернулася назад. На іншій яхті “Ікар”, яка була сконструйована й збудована студентами та співробітниками Миколаївського суднобудівного інституту (тепер Миколаївський державний технічний університет ім. С.О.Макарова), миколаївська команда з 7 чоловік вперше в історії України у 1987 році здійснила кругосвітнє плавання.

Але не тільки цим славиться місто.

У 1914 році у Миколаєві був заснований художній музей на честь видатного російського художника-баталіста Верещагіна.

Засновниками його були члени місцевого товариства любителів мистецтв. Велику допомогу у відкритті музею надав І.Е.Рєпін, що високо цінував творчість Верещагіна. Сьогодні музей знаходиться в одному з кращих приміщень міста, яке є пам'ятником архітектури другої половини ХIХ ст. У десяти його залах на другому та третьому поверхах розгорнена експозиція, що включає твори живопису, скульптури і графіки. Колекція складається з творів В.Верещагіна, Ф.Рокотова, В.Боровиковського, Ст. Тропініна, І. Айвазовського, І.Рєпіна, В.Сурикова, О.Саврасова, О.Бенуа, В.Серова і т.д. 

Ще однією визначною пам'яткою міста є Миколаївський зоопарк. 

Він був заснований у 1901 році Миколою Павловичем Леонтовичем – тодішнім головою міської Думи, спочатку як великий приватний акваріум. 

Цей акваріум був оснащений за останнім словом техніки того часу: мав електричні компресори, нагрівачі. Риби розміщувалис у 75 акваріумах, обсяги яких сягали 3000 літрів. В колекції було понад 50 видів риб та земноводних, більше ніж 1000 екземплярів. Вся ця колекція зберігалась у приватному будинку голови міської Думи.

 

Після революції приватну колекцію М.П.Леонтовича було націоналізовано державою, а самого колишнього її власника призначили на посаду першого директора Держакваріуму. У 1937 році М.П.Леонтовича було заарештовано та страчено через обвинувачення у контрреволюційній діяльності. 

У 1976 році для зоопарку була впорядкована нова територія площею 18 га. Сьогодні колекція зоопарку налічує 370 видів та 2700 екземплярів тварин. Серед них понад 80 видів, які занесені до Міжнародної Червоної книги. Це найбільша колекція в Україні. 

З 1988 р. в зоопарку існує музей його історії. Матеріали для створення почали збирати ще в початку 80-х.

У музеї представлені документи, фотографії, особисті речі і спогади співробітників, колекція черепів і чучел тварин, що колись жили в зоопарку, колекція яєць, картоплани й путівники інших зоопарків. Це єдиний музей в зоопарках України.

В обсерваторії м. Миколаєва знаходиться унікальна колекція приладів, що дозволяють вести спостереження за небесними світилами.

Своє місто жителі Миколаєва називають «містом білих акації та чорних ночей». Завітавши сюди, туристи мають змогу відчути специфічну атмосферу великого суднобудівного майданчика, міста-верфі, яке вже протягом 219 років не припиняє бути будувати кораблі та з гордістю нести ім’я Святителя Миколая.

Обговорення (1)
masya720072 26 Травня 2009, 11:45
Маленьке, але таке рідне містечко smiley
Видалити Відміна
Забанити Відміна